Lyrics of Рожеві діви - Антитіла

Рожеві діви (original)

Сімдесята ніч тої осені
Вбила всі мої серцеві принципи,
Підняла з землі ноги втомлені
І до неї, до неї магнітами.
А її любов — то вона й вона,
Дві венери з рожевими мітками
І зав’язані, як одна й одна
Тіла теплого нитками, нитками.
Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.
Плюс не віре, мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Сімдесятий лист тої повісті
Білим, білим лишився, незайманим,
Тільки краплями моєї совісті і снігами іллюзій завалений.
Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.

(translation)

The seventieth night of that fall
Killed all my heart principles,
She lifted her tired legs from the ground
And to her, to her magnets.
And her love is she and she,
Two Venus with pink labels
And tied together
Body warm threads, threads.
The seventieth rain of that street
Washed away all my mental rules.
I stole it, it happened
And in vain set traps.
I'll show her where love blooms,
As new life was created for centuries,
But this truth covers again:
Not mine, not mine, she's not mine.
Plus do not believe, minus,
The opposite is not the law,
Where pink virgins lick sugar bans.
Fills the walls with wild honey and wine,
Where pink maidens lick sugar.
The seventieth letter of that story
White, white remained, virgin,
Only drops of my conscience and snows of illusions overwhelmed.
Plus does not believe in minus,
The opposite is not the law,
Where pink virgins lick sugar bans.
Fills the walls with wild honey and wine,
Where pink maidens lick sugar.
Fills the walls with wild honey and wine,
Where pink maidens lick sugar.