Lyrics of Ти дуже гарна… -

Ти дуже гарна… (original)

Ти дуже гарна і про це знають всі, знаєш ти, знаю я — і це змушує мене бути
нав’язливим…
І я розумію, що так не повинно бути, що це викликає в тебе, якщо не огиду, то,
принаймні, велику відразу…
І ми з тобою могли би бути у в’язниці кохання ідеальними довічними в’язнями…
Та ми не знайшли дороги туди, і тому не були там жодного дня, жодної хвилі,
жодної миті, жодного разу…
Я не цікавлю тебе і в цьому не винен я, не винна ти, і ми з тобою разом у цьому
також не винні…
Просто я не можу раптом стати прекрасним принцем, а ти не можеш мене покохати з примусу…
Але я точно знаю, що в мене це не примха, не ілюзія, не самообман,
не рефлекси тваринні…
Але ти точно знаєш, що ніколи не будеш моєю… Ну й бог з ним…
Я це якось переживу, я це якось винесу…
Я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив…
В тобі стільки природньої сили, що вистачить на десяток перших красунь цієї
планети…
І ця сила всмоктує мене, вона затягує, наче чорний, пекельний, страшний
чорторий…
І я вже майже зовсім загинув, я вже намертво заплутався у цих твоїх солодких
тенетах…
Але, вибач, ця історія занадто банальна і цей сюжет неймовірно затертий,
бо він також занадто старий…
Гаразд, я зникну з усіх твоїх горизонтів, я не перетну жодної твоєї життєвої
лінії…
Шкода… Але що я можу вдіяти?
Ти мала вибір і зробила його не таким,
яким би я хотів його бачити…
Однак, мені не звикати — я вже не вперше у своєму житті щось різко і радикально
змінюю…
Погано тільки одне — що я ніколи не зможу тобі так само віддячити…
Тобі тим самим віддячити…
Бо я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив…
Але може колись ти раптом засумуєш і почнеш згадувати мій номер телефону…
Ти дзвонитимеш у мої двері, ти серед ночі плакатимеш під моїми вікнами…
А я почну психувати, я кричатиму тобі - іди геть!
Негайно повертайся додому!
Якщо в мені й були якісь почуття, то їх більше немає - вважай їх безжалісно
вбитими…
Але це буде потім, це буде колись, а поки я намагаюся назавжди з тобою
прощатися…
Виходить погано, але ж ти знаєш, що в нас із тобою ніколи нічого не виходило
добре…
Тримаю тебе за руки, дивлюсь у твої очі й не можу ніяк від них відірватися…
І прошу поцілунку… Одного… На прощання… Розбий насолодою горе…
А я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив…

(translation)

You are very beautiful and everyone knows about it, you know, I know - and it makes me be
obsessive…
And I understand that it shouldn't be, that it makes you, if not disgusting, then
at least big right away…
And you and I could be the perfect prisoners of life in the prison of love…
But we did not find a way there, and therefore we were not there one day, not a single wave,
not a moment, not once…
I'm not interested in you and it's not my fault, it's not your fault, and you and I are together in this
also not guilty…
I just can't suddenly become a beautiful prince, and you can't love me under duress…
But I know for sure that this is not a whim, not an illusion, not self-deception,
not animal reflexes…
But you know for sure that you will never be mine… Well, God be with him…
I will survive it somehow, I will endure it somehow…
I so want you to be happy!
Not for me, but with someone else!
And let someone's love pour down on you!
And I almost destroyed mine…
You have so much natural strength that will be enough for the first ten beauties of this
planets…
And this force sucks me in, it draws me in, like black, hellish, scary
damn…
And I'm almost completely dead, I'm already tightly entangled in these sweets of yours
tenetah…
But, sorry, this story is too banal and this plot is incredibly blurred,
because he is also too old…
All right, I will disappear from all your horizons, I will not cross any of your life
lines…
Sorry… But what can I do?
You had a choice and made it wrong,
how I would like to see him…
However, I'm not used to it - it's not the first time in my life something sharp and radical
change…
The only bad thing is that I will never be able to thank you in the same way…
Thank you thus…
Because I so want you to be happy!
Not for me, but with someone else!
And let someone's love pour down on you!
And I almost destroyed mine…
But maybe one day you will suddenly get bored and start remembering my phone number…
You will ring my doorbell, you will cry in the middle of the night under my windows…
And I'll go crazy, I'll yell at you - go away!
Come home immediately!
If I had any feelings, they are no more - consider them ruthlessly
killed…
But it will be later, it will be someday, and while I try forever with you
bid farewell…
It turns out badly, but you know that you and I have never succeeded
okay…
I hold your hands, I look into your eyes and I can't tear myself away from them…
And I ask for a kiss… One… Farewell… Break the grief with pleasure…
And I want you to be happy!
Not for me, but with someone else!
And let someone's love pour down on you!
And I almost destroyed mine…